ВО "Свобода"

ENG

Юрій Колесник
Юрій Колесник

Солдат-стрілець 28-ї окремої механізованої бригади, боєць "Легіону Свободи", прихильник ВО "Свобода". Загинув 23 жовтня 2017 року внаслідок множинних осколкових уражень, отриманих через підрив на російській міні новітнього зразка під час встановлення сигнальних загороджень для запобігання прориву ворожих ДРГ на Донеччині в селі Богданівка Волноваського району.

Юрій Колесник народився 22 березня 1994 року в багатодітній патріотичній родині. Батько розписував церкви, старший брат став священиком. Талант до малювання передався і Юркові ‒ він набивав татуювання, багато хлопців з бригад, у яких він служив, мають на своїх руках та плечах вічну згадку про свого бойового товариша. А деяких із тих, хто загинув у запеклих боях, впізнавали саме по малюнках Юрія, які він наніс до того.

З 1-го по 6-й клас (2001-2007 роки) навчався у Дубровицькій ЗОШ № 3. Після випуску 9-го класу Бережківської школи продовжив навчання в Дубровицькому професійно-технічному ліцеї, де здобув спеціальність муляра-штукатура.

Хлопець закінчив 9 класів школи, після чого вступив до місцевого ліцею, у якому через 3 роки отримав фах "муляр-штукатур". А далі ‒ армія. Побратими згадують його як щирого, відвертого, жвавого, веселого, справжнього.

"Ще коли Юрко навчався у профліцеї, допомагав свободівцям із поширенням листівок, газет. Юра хотів, щоби містяни були свідомішими, патріотичнішими, щоби українці обирали гідну владу. Він був справжнім бандерівцем: сміливим, безстрашним відчайдухом", ‒ розповідає Олександр Задорожний.

Восени 2013 року Юрко підписав контракт із ЗСУ, тож московсько-українську війну зустрів у 80-й ОАМБ.

"Юра був щирий, відвертий, веселий, справжній… Просився на партійні акції, та неповнолітнього Юрка, я залишав дома" ‒ згадує керівник Дубровицької "Свободи" Олександр Задорожний.

На фронті Юрко власний бронежилет із словами "він тебе краще захищатиме", віддав іншому солдату, який мав гірший захист. Був безстрашним, самовідданим, сміливим ‒ справжнім бандерівцем, згадують бойові побратими.

Пройшов пекельні бої літа 2014-го, вийшов живим з Іловайського котла. Деякий час навчався у Військовій академії Одеси, але не закінчив ‒ рвався на передову.

Солдат, стрілець-зенітник механізованого батальйону 28-ї окремої механізованої бригади, на деякий час був направлений на Яворівський полігон, де був інструктором із саперної справи. Після повернення у бригаду займався організацією та вдосконаленням саперної майстерности побратимів.

29 листопада 2015 року був нагороджений пам'ятним нагрудним знаком Міноборони "Захиснику України".

"Я буду йти до кінця. Я вже не можу зупинитись, коли стільки моїх хлопців полягло. Мені просто не дозволяє совість і я зроблю все, що можу", ‒ так він відповідав усім, хто вмовляв його кинути армію. Це казала людина, на очах якої помирали побратими в луганському аеропорту. Людина, яка бачила, на що перетворився "коридор смерти" під Іловайськом. Людина, яка посивіла у 21 рік", ‒ розповідає волонтер Ян Осока.

Старший солдат 28-ї окремої механізованої бригади, Юрій Колесник, загинув 23 жовтня 2017 року під час виконання бойового завдання - розвідки місцевості на предмет запобігання підходу ДРГ противника, підірвався на невідомому мінно-вибуховому пристрої ворога, в районі села Богданівка, Волноваського району, Донецької області.

Поховали Юрія на Дубровицькому міському кладовищі, поряд із дідом ‒ вояком УПА, вʼязнем совєцьких таборів Володимиром Колесником. 28 жовтня у Києві на Аскольдовій могилі посадили дерево памʼяті Юрія.

У загиблого залишилися батьки, брат і дві сестри.

20 лютого 2018 року в приміщенні Дубровицького НВК Ліцей-школа урочисто відкрито та освячено пам'ятну дошку учню школи - Колеснику Юрію. Під час відкриття дошки, до учнів звернувся батько Юрія ‒ Олександр Володимирович: "Юрко хотів бути військовим, тому одразу після навчання пішов до армії. Не мав шкідливих звичок, тому і Ви хлопці, займайтесь спортом, власною силою і розумом робіть країну сильнішою! Мій син під Щастям обгорів, але залишився живий, бо був фізично витривалий. Діти, проживіть яскраве життя за себе і за нашого синочка!".

У травні 2018-го у Львові в приміщенні Музею найдавніших пам'яток Львова відкрилася виставка робіт Юрія Колесника. Незавершені картини закінчували його рідні після загибелі Юрія.